Словник української мови (1937)/жахнутися

Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жахнутися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Одн. в. от жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться с испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. МВ. II. 90. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. I. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.