Словник української мови (1937)/жалісливо

Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жалісливо
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жалісли́во, жа́лісно, нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Чуб. V. 310. Ум. Жалісне́нько. (Зозуленька) жалісненько закувала. Чуб. V. 756.