Словник української мови (1937)/дурноляп

< Словник української мови (1937)

◀ дурнолобець

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурноляп

дурноляпський ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дурноля́п, па, м. Говорящий, наобум, не подумав.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дурноляп&oldid=652670