Словник української мови (1937)/дичак
| ◀ дичавіти | Словник української мови Д дичак |
дичати ▶ |
|
Дича́к, ка́, м. Дикий зверь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
| ◀ дичавіти | Словник української мови Борис Грінченко Д дичак |
дичати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дичак
Борис Грінченко
1937
Дича́к, ка́, м. Дикий зверь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.