Словник української мови
Борис Грінченко
Д
деревач
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дерева́ч, ча́, м. 1) Насек.: а) дровосек, скрипун, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5; б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. I. 6. 2) Дятел. Вх. Пч. II. 13.