Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дворянин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дворяни́н, на, м. 1) Дворовый человек. Дізналися дворяни та панськії козаки. Гол. I. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114. 2) Дворянин. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.