Словник української мови (1937)/виблудитися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
виблудитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́блудитися, джуся, дишся, гл. Заблудившись, найти потом дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. I. 92.