Словник української мови (1937)/вередитися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вередитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: убрався як пан. Вх. Зн. 6.