Словник української мови (1937)/вельми

by Борис Грінченко

◀ вельгогор

Словник української мови Борис Грінченко В вельми

вельмий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ве́льми, нар. Очень, весьма. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775. Ішов козак на лінію і вельми надувся. Ном. № 792. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Ном. № 12680. Я маю вельми дорогий крам. Макс. Вельми добре. Киев. у.