Словник української мови (1937)/валькувато

Словник української мови
Борис Грінченко
В
валькувато
Київ: Соцеквидав України, 1937

Валькува́то, нар. О ходьбе: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотири годи, той ходе так як молодий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.