Словник української мови (1937)/бузя

by Борис Грінченко

◀ бузьочок

Словник української мови Борис Грінченко Б бузя

буїй ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́зя, зі, ж. Детск. 1) Уста, рот, ротик, лицо. О. 1862. IX. 118. Да́ти бу́зі. Поцеловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) Ласк. от бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добривечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Из заговора). Грин. II. 325.