Словник української мови (1937)/будівничий

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
будівничий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Будівни́чий, чого, м. Строитель, архитектор. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.