Словник української мови (1937)/балабошити

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
балабошити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Балабо́шити, шу, шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.