Словник української мови
Борис Грінченко
А
авряк
Київ: Соцеквидав України, 1937

Авря́к, ка́, м. Баран, оставляемый на плод. Екатериносл. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.