Словник української мови (1927)/запльовувати

Запльо́вувати, вую, єш, сов. в. заплюва́ти, люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать. *Очі заплюва́ти. Плюнуть в физиономію. Та я б йому й очі заплювала, коли б мене зачепив. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.