Словник української мови (1927)/жалля
| ◀ жалливий | Словник української мови Ж жалля |
жалнощі ▶ |
|
Жа́лля́, ля, с. = Жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.