Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щовб
Берлін: Українське слово, 1924

Щовб, бу, м. що́вба, би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на ні є на щовбі поставлений хрест. Гн. I. 204.