Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щертовий
Берлін: Українське слово, 1924

Щертови́й, а́, е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.