Словарь української мови (1924)/щасливити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щасливити
Берлін: Українське слово, 1924

Щасли́вити, влю, виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.