Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хавела
Берлін: Українське слово, 1924

Хаве́ла, ли, ж. Дырка во 2-мъ дышлѣ воловьей запряжки (війце), въ которую вставляютъ колокъ для удержанія ярма (прити́ка). Черк. у.