Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пакунок
Берлін: Українське слово, 1924

Паку́нок, нку, м. 1) Тюкъ. 2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки. Г. Барв. 28.