Під хмарним небом
Василь Чайченко
Весїлля
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1893
Весїлля.

Гульня! Весїльної сьпівають,
Музики тнуть, бряжчать чарки,
В дворі дївчата й парубки
Танець веселий починають,
Піснї озвалися луною,
Весїлля весело кипить
І молодий із молодою
Щасливий, радісний сидить.
Веселі скрізь! Усї гуляють, —
Журбу і працю і усе
На мить єдину забувають:
Сей день їм радощі несе!
І тілки день, чи два, а далї —
Для працї за шматок — ізнов
Забудь веселощі й любов,
Працюй ізнов, як працювали!
Роби, тягнися до сконання;
Роби на себе, на дїтей,
І спинить праця та кохання
І сльози вирве із очей!
І будуть так вони, убогі,
Блїді й потомлені упять
Робити мовчки, поки змоги,
І часом долю проклинать.
На віщо-ж це весїлля, крики,
Гостей спянїлих цих орда?
Чому не спинятьця музики?
Чого сьмієтьця молода?