З журбою радість обнялась… (збірка)/Що мені з того, що сонце весняне…

З журбою радість обнялась…
О. Олесь
Що мені з того, що сонце весняне…
Київ ; Відень: «Дніпросоюз», 1919

Що мені з того, що сонце весняне
Дивно засяє в проміннях ясних, —
Людність з ним разом сміятись не стане,
Здавлена щемками дум крижаних.

Що мені з того, що жайворон в полі
Буде про волю, про небо дзвонить, —
Людність не зірве кайданів неволі,
Людність не стане по людському жить.

Що мені з того, що в квітах роскішних
Буде цвісти і пахтіти земля, —
В тпх-же сльозах і стражданнях невтішних
Журно дзвенітиме пісня моя.


1905 р.