З журбою радість обнялась… (збірка)/Ходім відсіль, де радощів немає…

З журбою радість обнялась…
О. Олесь
Ходім відсіль, де радощів немає…
Київ ; Відень: «Дніпросоюз», 1919

Ходім відсіль, де радощів немає,
Де все конає в щемках зла…
Ходім туди, де хвилями гуляє
Зелено-срібна ковила.

Ходім туди, де явори високі
Над воду гнуться з берегів,
Де комишам сичать осоки
Серед заквітчаних лугів.

Ходім туди, де пишний дуб з вербою
Не розлучаютсья й на мить…
Де ясень з ніжною журбою
Стрункій березі щось шумить.


Ходім туди, де роси, як перлинки,
Для хмар легких збіра туман,
Де вьються й стелються барвінки
І обгортають рути стан.

Ходім туди, де співи соловйові
Літають в сяєві ночей,
Де вьянуть трави смарагдові,
З квіток не зводючи очей.

Ходім туди, де ніч ясна і ніжна
На зустріч вечеру іде,
Де вся земля, як рай, роскішна
Пахтить, кохає і цвіте.

Ходім відсіль, біжім з ції пустелі,
Тут тільки камені одні,
А там луги, поля веселі,
Ясні озера і гаї!

1905 р.