З журбою радість обнялась… (збірка)/Раз високо над горами…

З журбою радість обнялась…
О. Олесь
Раз високо над горами…
Київ ; Відень: «Дніпросоюз», 1919

Раз високо над горами,
У-ранці по весні,
Дві хмароньки плили кудись,
Як янголи ясні.

У-досвіта дві хмароньки
Зустрілися в горі
І мовчки зупинилися,
Як божих дві зорі.


Дві хмароньки зустрілися
У-досвіта колись,
Зустрілися, спинилися,
За рученьки взялись.

Хотілось їм зостатися,
Удвох прожити вік,
А вітер злий смявся вже
Десь збоку біля їх.

І стали тихо плакати
Дві хмароньки ясні
І сльози їхні падали,
Сріблясті і рясні.

А трави в свої рученьки
Ловили радо іх
І грались, ніби в кремняхи
Сльозами хмарок тих.

1905 р.