З журбою радість обнялась… (збірка)/Полилась по срібній ночі…

З журбою радість обнялась…
О. Олесь
Полилась по срібній ночі…
Київ ; Відень: «Дніпросоюз», 1919

Полилась по срібній ночі
Срібна пісня соловья…
Защеміла, заболіла
Вся душа моя.

Ой, на-що ти, пісне, льєшся
В згуках чарівних,
На-що мрії викликаєш
Із могил сумних?…


Як квітки, вони повьянуть…
Швидко рік мине,
Як моя невірна мила
Кинула мене.

Пісня-ж льється і чарує,
Дзвоне: „в щаста вірь,
Бо розлито щастя море —
Од землі до зір…

„Кинь по милій сумувати,
Плакати в журбі:
Прийде та, що вік вже буде
Вірною тобі“…


1904 р.