закаляти

Закаля́ти, ля́ю, єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. I. 67.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Закаля́ти, ля́ю, єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. I. 67.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28