завізно

завізно

Заві́зно, нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Іздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. Завізне́нько. Аф.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Заві́зно, нар. 1) Много привоза зерна в мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. 2) Употребляется также и в значении много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. *3) Тесно. Оце, як в хаті завізно, винесім, жінко, верстать у хижу. Пир. у., Конон. Ум. Завізне́нько. Аф.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28