До ефективних суспільств/1/Складові суспільного ладу
| ◀ Показники ефективності | До ефективних суспільств. Розділ 1. Ефективність суспільств — загальний огляд Складові суспільного ладу |
Еволюція суспільного ладу ▶ |
|
Будь-який суспільний лад містить три компоненти: цінності, політичне правління, економічну систему.
Існує кілька прототипів цінностей, форм правління та економічних систем; кожен з них має свої переваги і недоліки.
Одні з них привабливіші з гуманістичної точки зору; інші — з політичної, філософської або соціальної; ще інші зумовлюють кращі економічні досягнення.
Основні “прототипи” складових суспільного ладу зображено на мал. 2.
1.1. Індивідуалістсько-конкуренційні
Кожен індивідуум — унікальний. Об'єктивним для кожного є те, що його турбують власні потреби і прагнення; кожен шукає шляхи самоутвердження та самовираження.
| Цінності | Політичне правління | Економічна система | |||
1. Індивідуалістсько-конкуренційні |
1. Противага (боротьба за владу) |
1. Вільне підприємництво | |||
2. Групово-кооперативні |
2. Колегіальне (співпраця при владі) |
2. Узгоджене вільне підприємництво | |||
3. Егалітарно-колективістські |
3. Унітарне (диктатура) |
3. Адміністративно-командна система |
1.2. Групово-кооперативні
Особа — лише частинка всесвіту і частинка суспільного ладу. Кожен має шукати власну роль у ньому, добровільно підпорядковувати себе вищим цілям, виконувати свої обов'язки і реалізовувати своє призначення шляхом кооперативної взаємодії з іншими.
1.3. Егалітарно-колективістські
Люди народжуються рівними, не відокремленими від суспільства. Для задоволення своїх потреб кожна людина повинна бути спроможною брати із загального фонду і вносити до нього якнайбільше відповідно до її здібностей. Кожен реалізує своє покликання і шукає його втілення у безконфліктному суспільстві.
2.1. Противага (боротьба за владу)
Це — представницький уряд з однією партією при владі та однією або кількома в опозиції, усвідомлена мета яких полягає у відверненні зловживань та кращому використанні влади, у “противазі”. Свободи гарантуються поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову.
2.2. Колегіальне (співпраця при владі)
Рішення ухвалюються представниками різних верств населення, що мають різні погляди, беруть участь у цьому процесі і, отже, поділяють відповідальність за наслідки ухвалених рішень.
2.3. Унітарне (диктатура)
За цієї форми правління влада концентрується на вершині соціальної піраміди без існування офіціальної опозиції або противаги. Це властиво усім диктатурам від лівих до правих, незалежно від їхніх ідеологічних обґрунтувань.
3.1. Вільне підприємництво
Основні риси цієї системи — приватна власність, максимізація прибутку і вільний ринок із зобов'язаннями уряду підтримувати все це за допомогою законодавчих норм з переважно суперницькими відносинами між урядом, бізнесом і робітництвом.
3.2. Узгоджене вільне підприємництво
Ця система має риси, подібні до попередньої, за винятком узгодженості відносин між урядом та бізнесом (а в деяких країнах і робітництвом), що забезпечує досягнення консенсусу в питаннях загальнонаціональних цілей, пріоритетів і наступної узгодженості економічних зусиль.
3.3. Адміністративно-командна система
Ця система характеризується державною або “колективною” власністю, максимізацією виробництва продукції, керованим ринком, вирішальною роллю уряду в розв'язанні економічних питань, що здійснюється шляхом централізованого планування й адміністративного розподілу ресурсів.