Доля (1897)/На що ви менї руки звязали…

Доля
Павло Граб
«На що ви менї руки звязали…» (Добролюбов)
Львів: 1897

На що ви менї руки звязали,
Пелюшками мене сповили,
Шлях до щастя на вік заказали,
З перших днїв на журбу віддали?
 Ще носити менї не минеть ся
 І кайданів усяких і мук;
 Скільки їх за життя обвинеть ся
 Коло серця ярливих гадюк!
З часів давних нерушні звичаї,
Сподобання та примхи людські,
Припис моди на всякі злучаї, —
Ох, які вони будуть тяжкі!
 Не держіть же хоч змалку в неволї,
 Грудьми повними дайте зітхнуть,
 Щоб хоч дїцтво колись, в лютім горі,
 Добрим словом я міг спомянуть!