доладу

Доладу́, нар. Как следует, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. I. 25. Каза́ти доладу́. Говорить дельно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Доладу́, нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. I. 25. Каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Доладу́, нар. Как следует, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. I. 25. Каза́ти доладу́. Говорить дельно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28