Де тії струни, де голос потужний

Де тії струни, де голос потужний
Де тії струни, де голос потужний,
де теє слово крилате,
щоб заспівали про се лихо
щастям і горем багате?


Щоб понесли все приховане в мурах
геть на просторі майдани,
щоб переклали на людськую мову
пісню, що дзвонять кайдани?


Єрусалим мав свого Єремію,
що голосив серед поля;
чом же свого Єремії не має
наша зруйнована воля?


Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає;
пекло страшніше горить в нашім краю, -
чом же в нас Данта немає?


Гей, блискавице, громова сестрице,
де ти? Розбий злії чари!
Хай ми хоч раз заговоримо громом
так, як веснянії хмари!

24/V 1902.