гарапник

Гара́пник, ка, м. Плеть, арапник. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Гара́пник, ка, м. Плеть, арапник. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Гара́пник, ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924