Є згуки, звучання
(М. Лермонтов)

Є згу́ки, звуча́ння,
Що су́ть в них убо́га,
Та, бе́з хвилюва́ння
Їх чу́ти незмо́га.

Як впо́вні ті згу́ки
Безу́мством бажа́ння,
В них — сльо́зи розл́уки,
В них — ра́й сподів́ання.


Нато́мість привіту
Людська́ жде відмо́ва
До цього — із світла
Здобутого слова.

Та й в хра́мі нау́ки
Чи де́сь межи лю́ди
Те сло́во, ті зву́ки
Впізна́ю усю́ди.

І, вми́ть, — я, моли́тви
Урва́вши, — озву́ся
І, на́віть, — крізь би́тви
Назу́стріч - помчу́ся!..