водяник

Водяни́к, ка́, м. 1) Сосуд для воды. Ум. Водя́нчик. Онде у водянчику вода. Кв. I. 240. 2) Водяной (бес). Левч. 37. 3) = Во́дник. Вх. Лем. 400.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Водяни́к, ка́, м. 1) Сосуд для воды. Ум. Водя́нчик. Онде у водянчику вода. Кв. I. 240. 2) Водяной (бес). Левч. 37. 3) = Водник. Вх. Лем. 400.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Водяни́к, ка́, м. 1) Сосудъ для воды. Ум. Водя́нчик. Онде у водянчику вода. Кв. I. 240. 2) Водяной (бѣсъ). Левч. 37. 3) = Водник. Вх. Лем. 400.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924