Історичні піснї українського народа/Чи не той то хміль

Історичні піснї українського народа
під ред. Мирослава Січинського

Жовті Води
Чи не той то хміль
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Чи не той то хміль…
Львів: 1908

Чи не той то хміль, що коло тичин вєть ся?
Гей, той то Хмельницький, що з Ляхами бєть ся!

Чи не той то хміль, що у ниві кисне?
Ой, той то Хмельницький, що ляшеньків тисне!
Гей, поїхав Хмельницький до Жовтого Броду,
Гей, неоден Лях лежить головою в воду!
Не пий Хмельницький дуже тої жовтої води,
Іде Ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
„А я Ляхів не бою ся і гадки не маю,
За собою великую потугу я знаю,
І ще татарськую орду за собою веду,
А все, вражі Ляхи, на вашу біду!“
Утїкали Ляхи, погубили шуби…
Гей, неоден Лях лежить, вищіривши зуби!
Становили собі Ляхи дубовії хати,
Прийдеть ся ляшенькам в Польщу утїкати!
Утїкали Ляхів великії полки,
Їли Ляхів собаки і сїрії вовки.
Гей, там поле, а на полї цьвіти:
Не по однім Ляху заплакали дїти.
Гей, там річка, через річку глиця[1],
Не по однім Ляху зісталась вдовиця.

——————

  1. кладка.
Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Цей твір захищений авторським правом в Австрії до 1 січня 2050 року, оскільки авторське право в Австрії закінчується 70 років після смерті автора.